Если надорвались при поднятии тяжести

[Доброта]

Від порухи
коли ненароком надірвалася людина тяжке підіймаючи

Ти Золотниче, Божий чоловіче, ти спрацьований, ти струдований,
посланий, насланий, подуманий, погаданий! Я тебе буду зашіптувать і
заговорять у нарожденного, молитвенного, хрещеного Івана на місто
поставлять. Тобі, Золотниче, Божий чоловіче, по животу не ходити,
костей не ломити, червоної крові не пити, білого тіла не сушити, веселого
серця не томити! Піднімись собі тихенько, піднімись легенько, стань собі
на місто, на святе кресло, де ти родивсь, де ти хрестивсь, де тобі Господь
місто показав і престол заслав, там тобі жить, там тобі буть, там тобі віку
доживать. Як сира земля не щемить, не болить, не горить, так і тобі,
Золотниче, Божий чоловіче, у рожденного, молитвенного, хрещеного
Івана не щеміти, не боліти, не горіти; як сира земля із своїх містів, із своїх
креслів не стряхнеться, не здвигнеться, так і ти, Золотниче, Божий
чоловіче, нарожденного, молитвенного, хрещеного (Ім*я) не стряхни, не
здвигни з своїх містів, з своїх креслів; як сволок на хаті багато дерева
держить, так і ти, Золотониче, Божий чоловіче, дай місто в своїй державі
нарожденному, молитвенному, хрещеному (Ім*я)...